Запасний мозок. Як організувати цифрове життя і розвантажити голову

ПРО КНИЖКУ «ЗАПАСНИЙ МОЗОК»

Статистика вражає: офісний працівник 26% часу присвячує систематизації інформації, а типовий американець щороку гає 76 годин на пошук і впорядкування інформації. А що як вивільнити час і використати його на творчість, хобі, сім’ю, нові враження?

Це можливо з концепцією «запасного мозку» — так Тьяґо Форте називає систематизовані нотатки, цифровий архів ваших найцінніших спогадів, ідей і знань. Саме вони допомагають працювати, керувати бізнесом, планувати та водночас не тримати в голові кожної дрібниці.

Автор не тільки пропонує концепцію, а й показує, як завдяки їй буквально змінити життя. Із цієї книжки ви довідаєтеся про метод ЗОРЯ, систему ПАРА, урок від Річарда Фейнмана, 12 практичних кроків, щоб запустити запасний мозок, звички цифрової організації тощо. Тьяґо Форте та його метод оптимізували процеси в багатьох компаніях, допомогли розподіляти власні ресурси й полегшили життя тисяч людей.

ПРО АВТОРА

Тьяґо Форте — експерт із продуктивності, дослідник організації електронного життя, аналітик у Кремнієвій долині й автор системи цифрового впорядкування. Волонтерив у Корпусі миру в Україні: викладав англійську мову у куп’янській школі на Харківщині, працював над молодіжними проєктами, вчив дітей, як бути продуктивними. Працював з Genentech, Toyota, Міжамериканським банком розвитку, публікувався в New York Times, Atlantic і Harvard Business Review.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «ЗАПАСНИЙ МОЗОК»

Ця книжка повністю змінила сприйняття інформації, а також те, як і чому я роблю нотатки. Деніел Пінк, автор бестселера «Драйв»

Добре написаний, переконливий і корисний посібник, що допоможе зберігати ясність у світі інтелектуальної праці. Девід Аллен, автор книжки «Як упорядкувати справи»

ЦИТАТИ З КНИЖКИ ТЬЯҐО ФОРТЕ

Це чимось схоже на кубики Lego — ймовірно, ви гралися такими в дитинстві. Їх можна швидко знайти, зібрати, скласти з них щось нове й водночас не потрібно нічого вигадувати з нуля. Так і з нотаткою: потрібно лише раз докласти зусиль і створити її, а далі вже можна об’єднувати, складати, пробувати різні комбінації, аж доки не знайдете ідеальну.

Кожна крихта енергії, яку ми витрачаємо на спроби щось пригадати,— це енергія, яка могла бути спрямована на те, що вміють лише люди: винаходити щось нове, писати історію, помічати закономірності, дослухатися до інтуїції, взаємодіяти з людьми, вивчати нові теми, складати плани, перевіряти теорії.

Перш ніж працювати зі складними ідеями, їх слід «вивантажити» з мозку, звільнити від них голову й надати їм конкретної форми — тільки тоді ми можемо ясно мислити й ефективно щось робити.