Татуювальник Аушвіцу

Книга «Татуювальник Аушвіцу» Гізер Морріс — це біографічна оповідь Лалі Соколова — в’язня концентраційного табору Другої світової війни, що під час першої зустрічі з дівчиною там закохався, поклявся вижити й одружитись. Дотримавшись обіцянки, чоловік через роки після поділився своєю історією зі світом. Дебют австралійської письменниці розповідає правдиву історію Лалі Соколова — молодого словацького єврея. Його велика родина у скруті: гроші приносить лише сестра, адже євреям тепер працювати заборонено. Ситуація стає ще гіршою, коли вулицями з’являються оголошення про те, що кожна єврейська родина має віддати одну людину для роботи на уряд Німеччини. Лалі пропонує себе для відправки, захищаючи старшого брата з дружиною і дітьми. Так він опиняється в концтаборі Аушвіц 1942 року. Нацисти дізнаються, що Лалі знає кілька мов, тому призначають його татуювати на нових в’язнях порядковий номер. Одного дня серед черги прибулих хлопець зустрічає сімнадцятирічну Гіту Фурман, у яку закохується з першого погляду. Так починається історія любові серед лихоліття смертей і нелюдської жорстокості. Лалі має певні «привілеї», які використовує, щоб полегшити життя Гіти й інших. Контрабандою він переправляє їжу голодним в’язням. Від ув’язнених жінок, які каталогізують конфісковані речі, Лалі отримує доступ до коштовностей. Їх вимінює у двох місцевих жителів на шоколад, ліки та інше. Чи вдалося закоханим знайти одне одного після розділення по різних концтаборах і долання жахливих перешкод? У своїй книзі Морріс відповідає на це питання, говорячи й про речі складніші: описує знущання есесівців і страждання жертв. Їй вдається порушити й суперечливі етичні дилеми. Скажімо, чи є провина на тих євреях, що вижили, виконуючи накази нацистів і певним чином зрадивши свій народ.