Привіт, печале

Передмова літературознавиці, поетки, перекладачки, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Ірини СтаровойтТанцюй, навіть над вирвою, танцюй хай там що!«Для Саґан кохання не бездумне, сліпуче, шляхетне й безкорисливе. Натомість воно продумане, розраховане, прозоре та макіавеллівське. Авторка не вірить у вічну пристрасть, вона віддає перевагу швидкоплинним зв’язкам. У неї нема обітниць, але є побачення без майбутнього, «поцілунки й утома»»,— Філіпп Бессон, із передмови до «Привіт, печале»Спекотне літо, Французька Рив’єра і сімнадцятирічна Сесіль — втілення безтурботної юності, нестерпної чарівності і пристрасті до життя. Вона відпочиває на віллі свого батька — диявольськи прекрасного серцеїда, і його нової коханки, насолоджуючись плаванням, мріями і романтичними пригодами зі студентом-юристом.Але ідеальний світ опиняється під загрозою, коли на віллу приїздить найкраща подруга її покійної матері, і між дорослими зароджується кохання. Юна Сесіль вдається до підступного плану, щоб розлучити їх... Але чи впорається вона із трагічними наслідками власних темних бажань?«Привіт, печале» — це позачасова провокативна історія, що розбиває вщент традиційне уявлення про шлюб, дорослішання, свободу і сексуальність. Франсуаза Саґан досліджує темінь людської душі  і силу взаємозв'язків так, що ви не вийдете звідти неураженими.Чому варто прочитати книжку «Привіт, печале» Франсуази Саґан?Передмова Філіппа Бессона — французького письменника, автора романів «Припини свої вигадки», «За відсутності чоловіків».На тлі краси літньої Франції розгортається сенсаційний французький роман, який став сучасною класикою.Історія сімнадцятирічної Сесіль на шляху дорослішання, чиє втручання в любовне життя батька призводить до трагічних наслідків.Для шанувальників роману «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда та епохи «Золотої молоді».У 2024 році на Міжнародному кінофестивалі в Торонто відбулася прем'єра фільму за мотивами роману з Хлоєю Севіньї, Лілі Макінерні та Клаесом Бенгом у головних ролях. Адаптувала та зрежисувала фільм канадська кінорежисерка і письменниця Дурґа Чу-Боз.Про авторкуФрансуаза Саґан(справжнє ім'я фр. Françoise Quoirez) — французька письменниця, кінорежисерка, сценаристка, авторка понад 40 романів і п'єс. Вона запозичила свій літературний псевдонім із роману Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», а найвідоміший роман «Привіт, печале» написала у підлітковому віці.ЦитатиЯ була не в тому віці, щоб спокушатися вірністю. Я мало знала про кохання: тільки побачення, поцілунки й розчарування.Колись я палко когось покохаю і так само обережно, ніжно, тремтячою рукою шукатиму шлях до його серця…Слова «займатися коханням» самі собою містять спокусу, дуже вербальну, яка відокремлює їх від їхнього значення. Слово «займатися», таке матеріальне й розсудливе, у поєднанні з поетичною абстракцією слова «кохання», зачаровувало мене, я говорила про це без найменшої скромності чи ніяковіння й не помічала жодного присмаку.Відчуття було таке, як тоді, коли разом з хвилею з-під ніг утікає й пісок: мене охопило бажання поразки, ніжності, і жодне інше почуття, ні гнів, ні жадання, не мало наді мною такої влади, як воно. Я ще ніколи не відчувала такої непереборної та несамовитої кволості. Я заплющила очі. Здавалося, що серце перестало битися.Я — все, що в тебе є, ти — все, що в мене є, ми самотні й нещасні.Відгуки«Цей майстерний роман можна сприймати як критику сімейного життя, ставлення до дітей і психічних наслідків різних форм виховання»,— Рейчел Куск, The New Yorker«Сексуальна, гостра, зворушлива і лаконічна книжка, яку обов'язково треба прочитати»,— Гелена Фріт Пауелл, The Guardian«Ідеальна пляжна книжка»,— Слоан Крослі, NPR«Іскристе море і безлюдні ліси, тваринна швидкість, грамотний сюжет, герої та героїні, яким безневинна віра молодої авторки у гламур надають досконалості рис героїв Расіна»,— Джон Апдайк, The New Yorker