Геліополіс

Ернст Юнґер /Ernst Jünger/ (1895–1998) – німецький письменник, публіцист та ідеолог консервативної революції, брав участь в обох світових війнах. Завдяки раннім художнім і публіцистичним творам вважається предтечею націонал-соціалізму, хоча його пізніші речі, написані після 1933 року, позначені критикою НСДАП. Беручи участь у Першій світовій війні офіцером, Юнґер пише одну зі своїх найвідоміших книжок «У сталевих грозах», в якій осмислює феномен війни, чим здобуває визнання як серед мілітаристів, так і серед пацифістів. Після приходу Гітлера до влади Юнґер послідовно відкидає пропозиції правлячої партії увійти до її структур, водночас притримуючись правих консервативних поглядів. Попри вільнодумство і незалежну позицію, Юнґер залишається недоторканним, оскільки Гітлер поважає Юнґера через його заслуги у Першій світовій війні. Післявоєнні роки Ернста Юнґера позначені плідною творчістю і здобуттям багатьох нагород у царині літератури і культури. Загалом же Юнґер – автор близько чотирнадцяти книжок надзвичайно широкого спектру: від роздумів про феномен війни і спогадів про участь у бойових діях, фантастичних романів «Геліополіс», «Скляні бджоли» та «Оймесвіль», де починає досліджувати концепцію постісторії, і аж до позначених автобіографічністю роздумів про вплив на людську свідомість алкоголю і різних психотропних препаратів. Ернст Юнґер, поза сумнівом, є визначним письменником і мислителем, якому випала доля пережити страшні, епохальні злами історії Європи ХХ сторіччя та переплавити свій досвід у непроминальні твори, один з яких пропонується вам у цій книжці. Події фантастичного роману Ернста Юнґера «Геліополіс» (1949) відбуваються у невизначеному майбутньому. Попри знайомі з історії географічні назви – Астурія, Бурґенланд, Геспериди, держави діадохів – світ Геліополіса не обмежується Середземномор’ям, а сягає Місяця і навіть далеких зірок. Саме місто-держава переживає бурхливі часи: гостра боротьба між силами стихійної анархії, очолюваними Ландфоґтом, та силами порядку на чолі з Проконсулом, який спирається на витончену культуру, вибудовану на античних зразках, сягає свого апогею. Таємничий Регент, який прагнув встановити всесвітній монархічний порядок, незважаючи на вирішальну перемогу в Сіртському морі, усвідомив утопічність власного соціального проекту і зник у космосі, спостерігаючи на віддалі за подіями в Геліополісі, де ідилічні картини перебивають моменти драматичної напруги. Сам Геліополіс, овіяний середземноморським флером, постає своєрідною юнґерівською моделлю світу з його історичною циклічністю і повторюваністю подій. Тематичне розмаїття роману уможливлює зображення цілісної системи політичних, соціальних та філософських уявлень автора. Видання доповнене фрагментами, які публікувалися окремо, але не увійшли до основного тексту.