Чобіток Зельмана

«Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної — це сучасна проза у формі родинної саги та глибокого роману пам’яті про війну, дитинство та голоси, які не встигли бути почутими. Цей роман — не лінійна історія, а внутрішній театр пам’яті. Тут минуле й теперішнє переплітаються, реальні люди стають майже ляльковими фігурами, а іронія й ніжність існують поруч із болем утрати. 

Про що книжка?
Це глибока, іронічна й водночас ніжна сага чоловіка, який, блукаючи лабіринтами пам’яті, намагається зібрати своїх рідних — живих і мертвих, усі прожиті десятиліття, образи й голоси — в єдиний внутрішній театр.

Герої роману — водночас і реальні люди, і картонні чоловічки, яких оповідач вирізає з минулого, розфарбовує дешевими фарбами, розміщує в рамці й пускає в хід: Соломон, Христина Тимофіївна, Докія, Безрукий, Анна…
Це роман про те, як війна переплітається з дитинством, а забуті родинні історії раптом вимагають бути почутими. Про те, як легко не встигнути запитати. І як важко — жити, коли відповідей більше не буде.

«Я заздрю тим, у кого є крапки. Час, сила, можливість розставити їх у біографіях своїх старших. Не щедрою рукою, а такою, щоб притримала трохи для себе. Чесно, заздрю».
У цьому зізнанні — серцевина книги.

Чому варто прочитати цю книжку?
Сучасна проза з сильною авторською інтонацією — уважна до пам’яті, пауз і недомовленостей.
Родинна сага без хронології — замість подій тут голоси, образи й відчуття.
Тема війни без прямоти — вона присутня в дитинстві, мовчанні та втраті.
Поєднання іронії та ніжності — текст не тисне, але змушує зупинятися.
Впізнаваний стиль авторки Олени Стяжкіної — інтелектуальний, емоційно точний, без надмірної експресії.
«Чобіток Зельмана» — книжка для тих, хто цінує психологічну глибину, сучасну українську прозу й тексти, що ставлять запитання замість готових відповідей.