Четверта заповідь. Вибрані повісті

Андрій Чайковський (1857—1935) найбільше відомий своїми пригодницькими повістями про часи Козаччини. Повість «Віддячився» (1913) занурює у побут Запорізької Січі очима врятованого від татар хлопчика Івася, пробуджуючи теплі спогади про славну козацьку минувшину. Натомість «Четверта заповідь» (1930) зображує галицьке життя початку ХХ століття, де спостерігається протистояння батька-«мужика» і сина, що от-от стане священником. Чайковський через оповідь зважує непорушність заповіді про безумовну повагу до батьків. Обидва тексти у жвавому стилі занурюють у колорит епох і спонукають йти з героями пліч-о-пліч.